Комплексний підхід до профілактики починається ще до процедури і продовжується після неї. Ось основні стратегії, що дозволяють звести ризики до мінімуму:
- Компетентність та підбір параметрів. Звертайтеся лише до кваліфікованих фахівців із медичною освітою. Лікар-дерматолог або сертифікований спеціаліст лазеролог знає, як співвіднести тип вашої шкіри та волосся з параметрами лазера. Він проведе пробний тест на невеликій ділянці, щоб переконатися у правильності налаштування. За результатами він скоригує енергію або поміняє лазер (наприклад, замість олександритового візьме діодний для смаглявої шкіри).
- Індивідуальний підбір довжини хвилі, флюєнса (енергії Дж/см²), тривалості імпульсу та діаметру плями – запорука безпечної епіляції. Грамотний фахівець ніколи не працюватиме на граничних налаштуваннях «із запасом», якщо бачить, що шкіра реагує надто бурхливо. Краще зробити більше сеансів на більш щадному режимі, ніж отримати опік від одного агресивного.
- Правильна підготовка шкіри. За день до епіляції, зазвичай, просять голити волосся на оброблюваній ділянці (щоб лазер не витрачав енергію на довгий стрижень волосся і не обпікав поверхнево). Робити це потрібно обережно, щоб не порізатись і не викликати роздратування.
- Безпосередньо перед процедурою шкіра має бути чистою та сухою, на ній не повинно бути кремів, дезодорантів, макіяжу. Деякі косметичні засоби (особливо із вмістом спирту, кислот, ретинолу) можуть підвищити чутливість шкіри або, навіть, почати реакцію з лазером. Тому за 2-3 дні варто припинити агресивний догляд (скрабів, пілінгів, ретиноїдів) на зоні епіляції. Якщо є активні висипання, ранки, герпес – процедуру краще відкласти до загоєння.
- Охолодження під час та відразу після процедури. У сучасних апаратів вбудовані системи охолодження (контактне вікно сапфіра, струмінь холодного повітря або кріоспрей). Це не тільки підвищує комфорт, а й захищає шкіру від перегріву.
- Заспокійливі та регенеруючі засоби. Після лазера корисно використовувати засоби, що зменшують запалення та сприяють відновленню епідермісу. Рекомендуються креми або гелі з пантенолом (Д-пантенол 2-5%), алое віра, бісабололом, екстрактом ромашки, термальною водою. Пантенол прискорює епітелізацію мікроушкоджень, алое віра має протизапальний і зволожуючий ефект, бісаболол – заспокоює шкіру.
- Також доречні креми з гіалуроновою кислотою для глибокого зволоження та відновлення бар'єру. Наносити ці засоби слід відразу після процедури і кілька разів на день у наступні дні, доки зберігається сухість або почервоніння. Уникайте агресивних компонентів (спирту, кислот, скрабів) до заспокоєння шкіри.
- Гігієна та догляд за ділянкою. У перші 24 години варто уникати всього, що може додатково дратувати шкіру. Не варто приймати гарячу ванну, йти в сауну, інтенсивно займатися спортом (щоб не було потовиділення) - все це може посилити запалення. Краще носити вільний бавовняний одяг, щоб не терти зону епіляції.
- Делікатне очищення водою або м'яким засобом допускається, але без мочалок та розтирань. При епіляції обличчя – не наносити декоративної косметики хоча б до наступного дня. Такі заходи знижують ризик розвитку фолікуліту та інфекцій.
- Відстеження симптомів та своєчасне лікування. Пацієнту важливо знати, які реакції допустимі, а які – ні (про це докладно писали вище). Якщо щось пішло не так – не затягуйте зі зверненням до лікаря. При появі пухирів, сильного болю, великих висипів або інших ознак ускладнень потрібно одразу зв'язатися з фахівцем, який проводив процедуру або з дерматологом. Ранній початок лікування запобігатиме посиленню проблеми.
- Наприклад, свіжий опік можна швидко охолодити та обробити протизапальною маззю, що зменшить глибину пошкодження. Інфікований фолікуліт на початковій стадії лікується зовнішніми антибіотиками, а запущений може вимагати системних препаратів. Гіперпігментацію легше скоригувати, поки вона свіжа – зазвичай призначають освітлювальні креми та суворий сонцезахисний режим на 2-3 місяці, що часто успішно усуває пляму.
- Якщо ж чекати півроку, сподіваючись, що саме пройде, можна зіткнутися з більш стійкою пігментацією. Самолікування ускладнень лазера неприпустимо – наприклад, не можна проколювати бульбашки чи віддирати скоринки, мазати опіки спиртом тощо. Все це лише посилить ситуацію.Тому краще зайвий раз показати лікареві, навіть якщо не впевнені, чи це нормальна реакція.
- Документування параметрів та реакцій. Хорошою практикою є записувати після кожного сеансу, який лазер та параметри застосовувалися, і як шкіра відреагувала. Це допомагає в таких процедурах скоригувати режим. Якщо, скажімо, при 18 Дж/см2 у вас з'явилася сильна еритема на 3 дні, наступного разу лікар може знизити до 16 Дж/см2 або змінити тривалість імпульсу. Або навпаки, якщо взагалі ніякої реакції (що буває, якщо енергії недостатньо) – додати потужність. Таке персоналізоване дозування знижує ризик ускладнень і підвищує ефективність епіляції.
Нарешті, відзначимо, що абсолютним протипоказанням до лазера є деякі стани (фотодерматози, деякі форми вітіліго, активний псоріаз, прийом фотосенсибілізуючих препаратів та ін.). Спеціаліст повинен зібрати повний анамнез та виключити їх перед початком курсу. Пацієнт, зі свого боку, повинен повідомити про всі свої захворювання та ліки. Якщо все зроблено правильно, лазерна епіляція стане для вас безпечною та ефективною процедурою.